FB pixel
Жужелиця

Жужелиця

Культури на яких проявляється

Буряк
Квасоля
Кукурудза
Морква
Селера
Суниця

Опис

Жук завдовжки 12 – 16 мм, смолисточорний, зі слабким металічним блиском. Надкрилки опуклі, з глибокими дрібнокрапчастими борозенками. Вусики, гомілки, лапки мають бурочервоний колір. Яйця розміром 2 – 2,5 мм, овальні, молочнобілі. Личинка довжиною до 28 мм, з трьома віками розвитку, які розрізняються за розміром головної капсули та тіла. Личинки першого віку мають ширину головної капсули 1,1 – 1,2 мм, другого — 1,65 – 1,85, третього — 2,25 – 3,1 мм; довжина тіла — відповідно 5 – 12, 10 – 20, 18 – 28 мм. Голова та грудні сегменти личинок темнобурі, черевце личинок змінює колір від сірозеленого до білого перед заляльковуванням, яке відбувається в земляній колисочці. Личинки відновлюють живлення при середньодобовій температурі +7-+8 °C. Живлення триває близько 5-7 тижнів, після чого личинки заляльковуються на глибині 20-70 см на 2-3 тижні. Жуки з’являються наприкінці весни—початку літа, імагінальне живлення триває близько місяця. Після цього жуки переходять у стан діапаузи до кінця літа—початку осені. Відкладання яєць відбувається у липні—вересні, після чого більшість дорослих особин гине. Личинки зимують у грунті, часто обирають для цього кукурудзяні поля або поля після соняшнику.

i

Ефективність народних методів не підтверджена. Результат не гарантується.

Регулярна глибока зяблева оранка після лущення стерні руйнує місця зимівлі личинок, чергування кукурудзи з непридатними для шкідника культурами та повне загортання пожнивних решток різко знижують чисельність, а підтримання популяцій хижих птахів і безхребетних на необроблених межах допомагає природно стримувати жужелицю.