FB pixel
Малиново-суничний довгоносик

Малиново-суничний довгоносик

Культури на яких проявляється

Малина

Опис

Жуки завдовжки 2–3 мм, чорні, вкриті сірими волосками, з маленькою головою і довгою головотрубкою; вусики колінчасто-булавоподібні, біля основи шва надкрил є білий щиток. Личинки безногі, трохи зігнуті, білувато-кремові, з жовтою головою. Поширений по всій Україні. Пошкоджує малину, суниці, ожину, шипшину, троянду. Зимують нестатевозрілі жуки під рослинними рештками, обпалими листками й грудочками землі на ділянках суниці і малини. Ранньою весною за середньодобової температури повітря 13 0С під час початку росту суниці виходять із місць зимівлі й живляться на молодих листках, вигризаючи в них дрібні наскрізні отвори, а на черешках - заглиблення (час проведення захисних заходів); з появою бутонів жуки виїдають вміст (пиляки) і бутони гинуть. Плодовитість однієї самиці - до 50 яєць, які вона відкладає протягом 20–25 днів. Через 6–8 днів виплоджуються личинки, які живуть і живляться вмістом загниваючих бутонів. Розвиток личинок 17–37 днів, а потім тут же вони заляльковуються (період масового достигання ягід). Стадія лялечки 7–11 днів. До кінця збирання ягід (червень-липень) з’являються молоді жуки, які живляться деякий час листками, виїдаючи в них м’якуш у вигляді маленьких віконечок, а також ягодами, що залишаються. У перші 10 днів після виплоджування спостерігається найінтенсивніше їх живлення. Найбільше жуки пошкоджують ранні сорти суниці, особливо бутони першого порядку, які утворюють великі плоди. Довгоносики аналогічно пошкоджують і малину, у якої бутонізація відбувається на 15–20 днів пізніше. Незабаром після збирання ягід жуки йдуть на зимівлю. Розвивається в одному поколінні на рік.

i

Ефективність народних методів не підтверджена. Результат не гарантується.

Розпушування міжрядь або перекопування ґрунту на присадибних ділянках, знищення рослинних решток й обпалих листків.