Опис

Цей шкідник поширений в Україні повсюди, але найбільшої шкоди завдає у Лісостепу та на Поліссі. Жуки, завтовшки до 4.5 мм, видовжено овальні, сіро-чорні, вкриті прилягаючими та іржаво-жовтими або сірими волосками; всі лапки 5-членикові, вусики жовті, булавоподібні. Личинки сіро-жовті, трохи зігнуті, завдовжки до 7мм. Зимують жуки й личинки в ґрунті на глибині до 10–15 см. На початку травня, коли ґрунт прогрівається до 12 0С, з’являються жуки, які живляться нектаром і пиляками різних квітучих рослин та молодими листками малини, виїдаючи отвори. При викиданні бутонів малини (кінець травня) жуки перелітають на неї й виїдають отвори в бутонах, а потім живляться нектаром та пиляками на квітках, внаслідок чого утворюються спотворені ягоди низької якості. На початку цвітіння малини самиці починають відкладати яйця, розміщуючи їх поодиноко у квітки й на молоді зав’язі (всього до 40 шт.) Ембріональний розвиток 8–10 днів. Личинки, що виплодилися, вгризаються у ягоди, утворюючи хвилясті ходи в плодоложі й пошкоджують кістянку. Уражені ягоди стають спотвореними, дрібними, в’януть або загнивають. Личинки залишають плоди в кінці збирання урожаю (початок серпня) і йдуть на ґрунт на глибину 5–20 см, влаштовуючи колисочки, частина з них заляльковується й у кінці серпня перетворюється у жуків, які залишаються зимувати в ґрунті. Значна частина личинок діапаузує, заляльковується й перетворюється у жуків лише восени наступного року.